Соціально-економічна складова сталого розвитку в дії
Ні для кого не секрет, що з давніх-давен хліб вважався не тільки головною стравою на столі, а й святою їжею. В українській культурі хліб має важливе значення в традиціях, таких як весілля, народження дитини, проводи в дорогу та поминки. 16 жовтня 2024 року, коли весь світ відзначає день хліба, студенти спеціальності 012 Дошкільна освіта відвідали один із кращих музеїв хліба в Україні, який знаходиться на базі еколого-натуралістичного відділу Кам’янець-Подільського позашкільного навчально-виховного об’єднання (директор Ілаш Н.М.).
Загальна експозиція музею дає уявлення про історію виникнення та розвиток хліборобства від давніх часів до наших днів і містить інформаційні розділи: «Історія хліборобства»; «Творці золотого колосу»; «Обрядовий хліб»; «Хліб війни та голодомору»; «Хлібопекарі Поділля»; «Етнографічний куточок», «Шана хлібові». Крім стендів означених розділів, майбутні вихователі мали змогу ознайомитися із колекцією знарядь праці, які застосовувались у давнину для обробітку ґрунту, макетами сучасних сільськогосподарських знарядь, ілюстраціями виробів господарського побуту, які в минулі роки використовувалися для вирощування зернових культур і випікання хліба, старовинними рецептами випікання хліба і гончарним посудом, знаряддями праці стародавніх ремесел (прядіння, ткацтва, ковальства, гончарства), предметами побуту, національним вбранням тощо. Особливого колориту дотику до культурної спадщини Поділля надало споглядання експонатів, що відображають духовний світ предків – ікони, вироби образотворчого мистецтва (писанки, крашанки, вишиті рушники). Значна частина експонатів музею виготовлена й дитячими руками: ляльки-мотанки, вироби з соленого тіста, обереги, снопики зернових культур, що особливо зацікавило студентів.
Захоплюючі розповіді екскурсовода Оксани Богомолової, методиста еколого-натуралістичного відділу закладу допомогли майбутнім педагогам глибше пізнати культуру Подільского регіону і місце хліба в ній, усвідомити, що без знання та розуміння значення хліба, поваги до праці хлібороба, до духовної спадщини свого народу, етапів його економічного зростання, що впливає на добробут людей і на його культуру, дуже важко формувати світогляд і навички сталості суспільства, патріотичне мислення, соціально-громадянську компетентність зростаючих поколінь.
Приємно вражені, здивовані, зацікавлені й збагачені ідеями, щиро вдячні організаторам і працівникам музею за той скарб, який вони створили для нинішніх і майбутніх поколінь.
НПП кафедри теорії та методик дошкільної освіти, студенти
