31 жовтня 2024 року відбулася підсумкова онлайн зустріч здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти спеціальності 012 Дошкільна освіта та викладачів кафедри Тетяни БАБЮК, Наталії КАНЬОСИ, Мар’яни ГОРДІЙЧУК, які впродовж 29, 30, 31 жовтня 2024 року брали участь у хакатоні “Етика штучного інтелекту: виклики та перспективи академічної доброчесності для учасників освітнього процесу”
Під час зустрічі спікери, викладачі кафедри, розповіли багато корисного про штучний інтелект – його величезний потенціал та велику відповідальність щодо його використання а також здобувачі освіти були ознайомлені з основними етичними проблемами, пов’язаними з розвитком та використанням ШІ, відповідальністю за наслідки використання їхніх розробок. Були обговорені перспективи розвитку штучного інтелекту з точки зору дослідницької доброчесності. Студенти активно брали участь у дискусії, ставили цікаві та гострі питання. Захід викликав великий резонанс і змусив задуматися над важливими етичними питаннями, пов’язаними з розвитком штучного інтелекту.
Результатом спільної роботи стали наступні висновки.
- Штучний інтелект є інструментом, він не має моралі, совісті, свободи та добровільності своїх дій. Тому моральність дій, які виконуються за допомогою ШІ, залежить від того, як використовується цей інструмент. Тобто не все, що студенти чи викладачі роблять за допомогою ШІ, пов’язане з академічною нечесністю.
- Публікація наукових статей, сформульованих ChatGPT є порушенням академічної доброчесності та прирівнюється до плагіату чи академічного запозичення. Тому, використання таких механізмів автоматичного генерування матеріалу категорично заборонено.
- Для генерування відповідей система використовує певний набір даних, які часто є застарілими. Тому, не варто орієнтуватись на статистичні відомості, запропоновані ChatGPT.
- Ще однією причиною, чому не варто використовувати тексти, згенеровані ChatGPT, окрім етичних міркувань, є імовірність формування неунікальних матеріалів. Звісно, така тенденція не стосується всього, що згенерував штучний інтелект. Однак, при неможливості формування унікального матеріалу ChatGPT пропонує відомості, які уже висвітлено раніше.
- ChatGPT працює за моделлю «питання-відповідь», тому генерує інформацію без зазначення посилань на неї, що ускладнює пошуки наукового матеріалу.
- Не завжди ШІ дає правильні відповіді, хоча вони можуть здаватися логічними; інколи ШІ може використовувати неправдиві дані (фейки), котрі наявні в мережі.
Як можна використовувати ChatGPT для наукових цілей?
- Пошук нових ідей. Ви можете використати ChatGPT з метою виокремлення нових напрямків у вашому дослідженні.
- Підбір інформації. ChatGPT можна поставити завдання здійснити добірку джерел з посиланнями за певною темою, напрямком чи концепцією.
- Оформлення цитування. ChatGPT розрізняє основні стилі цитування, тому при необхідності оформлення бібліографічного списку, можна скористатись цією функцією сервісу.
- Розпізнавання мови написання. Ця функція стане корисною при вивченні матеріалів іноземних джерел.
- Переклад тексту. Якщо вам необхідно перекласти текст вашої роботи іншою мовою, спробуйте скористатися ChatGPT. Однак, варто зазначити, що не варто перекладати цю функцію на штучний інтелект повністю. Процес академічного перекладу потребує особливих вмінь та знань профільної термінології. Тому, використовувати машинний переклад не бажано.
- Перевірка деяких структурних елементів. Наприклад, після написання роботи можна перевірити підбір ключових слів.
- Покращення якості форматування під необхідні розміри графічних матеріалів. Окрім текстової складової, ChatGPT надає змогу працювати з графічними матеріалами, що може допомогти в оформленні додатків до наукових робіт та ілюстрацій.
Використовувати чи ні можливості ШІ для наукових цілей залежить від кожного індивідуально. Однак, вчена спільнота вже розвиває механізми захисту від маніпулятивного зловживання такими технологіями й надалі ці процеси будуть тільки поширюватися. Потрібно чітко розуміти межу між правомірним та маніпулятивним використанням таких механізмів та не перетинати її.
Зустрічі передувала робота здобувачів: опрацювання статей з академічної доброчесності, з’ясування змісту термінів «академічна доброчесність», «штучний інтелект», «нейромережа», «чат-бот», «системи штучного інтелекту». Проаналізовано стан дотримання академічної доброчесності учасниками освітнього та науково-дослідного процесів, розуміння видів академічної нечесності та практичного застосування механізмів її недопущення в освітній і науковій діяльності.
Також викладачі та здобувачі вищої освіти пройшли онлайнкурс «Академічна доброчесність в університеті», розроблений НаУКМА-онлайн та ГО ЕлібУКР за підтримки фонду Відродження на платформв ВУМ online. Викладачі курсу Сергій КВІТ, директор Центру забезпечення якості освіти Національного університету «Києво-Могилянська академія», співавтор Закону «Про вищу освіту» (2014), розробник «Дорожньої карти реформування вищої освіти в Україні» (2018), доктор філологічних наук, PhD, професор НаУКМА та Світлана ЧУКАНОВА, кандидат педагогічних наук, завідувач сектору Наукової бібліотеки, координатор Американської Бібліотеки ім. В. Китастого Національного університету «Києво-Могилянська академія», яка давно цікавиться темою академічної доброчесності та проводить заняття з академічної доброчесності для студентів і співробітників НаУКМА у відеолекціях ознайомили з питаннями академічної доброчесності, плагіату, як уникнути плагіату (академічне письмо), якими є передумови створення доброчесного середовища в університеті (університетська автономія), як створити доброчесне середовище в університеті.
Успішність проходження курсів засвідчено сертифікатами.
Новий формат співпраці був надзвичайно цікавим і продуктивним, дозволив нетрадиційно підійти до розгляду важливих питань академічної доброчесності!
