Засідання міської лабораторії Софії Русової

Українська вишиванка це генетичний код нації!

Сьогодні засідання міської лабораторії по впровадженню педагогічних ідей Софії Русової, яке проведено на базі закладу дошкільної освіти №17 «Світлячок», зібрало щирих українок, щоб вшанувати і звеличити сакрально-генетичний код незламної нації – українську вишиванку.

Директор ЗДО №17 Наталія ЛОЗІНСЬКА представила презентаційно-просвітницьку інформацію «Українська вишиванка: історія становлення, ознака сьогодення, символ майбуття», а вихователь-методист ЗДО №17 Надія ВАСИЛЕНКО залучила учасників до інтерактивної арт-вправи «Вишивана мапа України». Педагогічний інтенсив “Цифровий код вишиванки” провели Наталія Бахмат, доктор педагогічних наук, професор кафедри теорії та методик початкової освіти та Наталія Каньоса, кандидат психологічних наук, доцент кафедри теорії та методик дошкільної освіти К-ПНУ імені Івана Огієнка. Незабутні враження отримали учасники засідання від спілкування про сучасні технології і прадавні сакральні символи і тематичного майстер-класу «Ясрава китиця – окраса вишиванки» Божени ФІЛАТОВОЇ, українознавиці, майстрині, власниці фабрики вишиванки «Божена». Підсумковий «Відкритий мікрофон» за результатами проведення заходу провели Євгенія Калинюк, начальник відділу дошкільної та інклюзивної освіти УОіН та Таїсія Шевеленко, головний спеціаліст відділу дошкільної та інклюзивної освіти.

Тож нехай вишиванка майорить кольорами,

Переможе країна в боротьбі з ворогами.

Вишивка — це не просто елемент декору. Це наша історія, міфологія, релігія, давнє мистецтво предків. Науковці вважають, що у вишивці зашифровано генетичний код нації. Вишиті сорочки, рушники, хустки репрезентують різноманітність технік та кольорів різних регіонів України.

Як кажуть, вишиванка – свого роду генетичний код української нації, який об’єднує нас з кожним роком з новою силою. Вишиванка – символ приналежності до роду, який також є оберегом кожного українця та символізує любов, сім’ю, вірність, батьківщину, благополуччя та процвітання.

Цікаві факти про українську вишиванку:

1. Вишиванка – це святковий, а не повсякденний одяг. У будні українці носили так звані «буденки» — непомітні сорочки, а на свята одягали багато вишиті сорочки.

2. Вишивка наносилася насамперед із сакральною метою, як оберіг, захищаючи частини тіла незакритим одягом. Деякі вишиванки спочатку створювалися як ритуально-обрядові.

3. У кожному регіоні України – своя техніка вишивання, орнамент і традиційні кольори вишиванки. Іноді навіть окремі села можуть похвалитися своїми особливими вишиванками.

4. Раніше вишивання було виключно жіночим заняттям. Традиційно, перш ніж почати вишивати, дівчина постилась, молилася і мила руки. Зараз вишивають не тільки жінки, а й чоловіки.

5. Вишивка однієї сорочки може займати від двох тижнів до трьох років — в залежності від складності технік.

6. Надзвичайно тонка вишивка «білим на білому» була поширена серед європейської знаті та української шляхти, яка носила вишиту таким чином спідню білизну і натільні сорочки.

7. У наш час дослідники вишивки налічують понад 200 старовинних швів на основі 20 технік вишивання, серед яких – гладь, колосковий шов, низь, вузлики, шнурочок, кручений шов, вирізання, виколювання, козлик, плетінка, мережка.

8. Популярні нині маки як елемент візерунка практично не використовувалися в традиційній українській вишивці, оскільки символізували печаль і смерть, а широкого поширення набули в кінці XX століття.

9. Першим модником, який поєднав українську вишиванку із буденним одягом, став Іван Франко. Він стильно скомбінував вишиту сорочку із піджаком. Саме у такому вигляді письменника можна побачити на 20-гривневій купюрі.

10. Орнаментами української вишивки віднедавна прикрашають не тільки сорочки, а й автомобілі, предмети побуту, їх використовують як візерунки для тату і манікюру.