3 грудня 2022 року виповнюється 300 років від дня народження Григорія Сковороди – видатного українського філософа, просвітителя-гуманіста, поета, музиканта, педагога.
Враховуючи важливість постаті Григорія Сковороди, Верховна Рада України прийняла Постанову «Про відзначення 300-річчя з дня народження Григорія Сковороди», від 04 листопада 2020 року, а Кабінет Міністрів України затвердив розпорядження «Про затвердження плану заходів з підготовки та відзначення 300-річчя від дня народження Григорія Сковороди», від 12 жовтня 2022 року.
Слід відзначити, що Міністерство культури та інформаційної політики України сприяло тому, що дата ювілею відомого українця увійшла до переліку ювілейних дат ЮНЕСКО 2022 року.
Студенти педагогічного факультету спеціальності Дошкільна освіта також долучилися до заходів з відзначення ювілею видатного українця. Зокрема з їх ініціативи та за сприяння кафедри теорії та методик дошкільної освіти Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка був підготовлений та проведений захід «Я не покину Батьківщини». Студентами було знято короткі ролики та змонтовано тематичний відеоматеріал про життя та творчість Григорія Сковороди, який було розміщено на You Tube каналі в мережі Інтернет. Сторінки біографії визначного філософа та мислителя XVIII ст. перепліталися з його крилатими висловами. Сьогодні в умовах війни за незалежність України ми цілком по-новому сприймаємо слова про Батьківщину, волю, готовність боротися за свободу України, які свого часу були сказані Сковородою.
Одним з найбільш емоційних фрагментів відеоматеріалу стала згадка про трагічну долю Національного літературно-меморіального музею Григорія Сковороди у селі Сковородинівка, де жив і творив відомий мислитель, який 7 травня 2022 р. постраждав від московського ракетного удару. Цілком логічним став заклик студентів, що москва має відповісти за всі свої злочини проти людяності, вчинені на території України (і не лише), зокрема й цей, пояснення та виправдання якому немає. Він лише свідчить про величезну прірву між «русскім міром» та світом цивілізації, культури, людяності, світом, де цінується культурна спадщина, мудрість поколінь, на яких і ґрунтується сучасне цивілізоване суспільство.
