Щодня ми спостерігаємо збільшення випадків агресивної дезінформації та пропаганди, яким намагаються вплинути на українське суспільство. Інформаційна війна є невід’ємною складовою російської агресії проти України. На відміну від військових дій, результати інформаційних війн видно не одразу. Але руйнувань від них не менше. Протистояти такій формі агресії може тільки медіаграмотна людина, формування якої є одним із завдань медіаосвіти.
Щоб знайти відповіді на актуальні питання медіаграмотності 1-2 березня 2023 року наша кафедра теорії та методик дошкільної освіти у складі 8 викладачів (Бабюк Т.Й., кандидат педагогічних наук, доцент, Ватаманюк Г.П., кандидат педагогічних наук, старший викладач кафедри, Газіна І.О., кандидат педагогічних наук, доцент, Галаманжук Л.Л., доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри, Гордійчук М.С., кандидат педагогічних наук, доцент, Демчик К.І., кандидат педагогічних наук, старший викладач кафедри, Каньоса Н.Г., кандидат психологічних наук, доцент, Пукас І.Л., кандидат педагогічних наук, старший викладач кафедри) та 50 студентів педагогічного факультету та інших викладачів університету взяли участь у сертифікованій програмі «Медіаосвіта» в межах програми підвищення кваліфікації студентів, науково-педагогічних та наукових співробітників яка проходила на базі факультету журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка. Під час першої зустрічі Тетяна Ігорівна Поліщук, заступник декана факультету журналістики з науково-педагогічної та соціально-гуманітарної роботи, привітала всіх учасників заходу. Вона розповіла про проєкти медіаосвіти та формати їх проведення, зокрема форуми «Медіаграмотність та медіаосвіта педагогів та психологів», тренінги «Медіашкола Грінченка для старшокласників та студентів», медіа-квести, майстер-класи, зустрічі з фахівцями медіасфери у прямих ефірах тощо, запросила присутніх долучитися до участі у щорічному конкурсі фото та відеоробіт про бібліотеку та книгу «LIME. Go to read!»
Далі Тетяна Ігорівна ознайомила присутніх з питаннями медіакомунікації. Зокрема, у формі бесіди присутні обговорювали питання кодексу етики українського журналіста, які є прийоми маніпуляції, що таке фейкові новини, які основні ознаки дезінформації. Цікавими і цінними були поради як розпізнати фейк, визначити правдивість того чи іншого зображення в Інтернеті. Також спікеркою було надано покликання на ресурси для перевірки інформації та пошуку інформації. Бажаючі скористалися пропозицією спікерки здійснити перевірку інформації за допомогою наданих ресурсів.
Під час другої зустрічі викладачі факультету журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка провели теоретико-практичні навчально-демонстраційні сесії: «Аудіовізуальний контент як складник гіперреальності» – Аліна Лісневська, кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри журналістики та нових медіа; «Наративний аналіз текстів медіакультури» – Ніна Зражевська, доктор наук із соціальних комунікацій, професор кафедри журналістики та нових медіа.
Спікерами було висвітлено питання впливу динамічного відео на масову свідомість та прийоми маніпулятивного впливу екранного видовища, які використовуються вже тривалий період і з часом перейшли у сферу медіа. Таких прийомів стає дедалі більше і сьогодні це стосується інформаційного відеоконтенту, який розповсюджується за допомогою платформ YouTube й соцмереж Facebook, Instagram та інших. Було зосереджено увагу на об’єктивності новин, що впливає на об’єктивність подання інформації та дотримання медіа гігієни споживачами медіа продукту.
Цікавими були відповіді на питання, які задавали присутні у чаті та живе спілкування з питань загроз, які несуть медіа, зокрема, недостовірна інформація, розвиток агресії й жорстокості, розпалювання міжнаціональної ворожнечі, заклики до військових дій, нівелювання родинних цінностей. Проте, з іншого боку, медіа дають можливість доступу до найновішої науково-технічної й освітньої інформації; вони полегшують навчання й працю, забезпечують розвиток дистанційної освіти; без них неможливо уявити сучасну діагностику у навчанні та вихованні. І це не повний перелік сфер використання сучасних медіа. Отже, ми не зможемо від них відмовитися, але маємо навчитися ними користуватися, їх правильно сприймати; з їх допомогою творити цінні продукти, реалізовувати життєві цілі.
Підсумком зустрічей став загальний висновок, озвучений завідувачем кафедри теорії та методик дошкільної освіти, доктором педагогічних наук, професором Лесею Людвигівною Галаманжук про те, що сучасна освіта, зокрема дошкільна, неможлива без використання засобів масової комунікації та інформаційних технологій. У зв’язку із цим особливо важливим є включення медіаосвіти у освітній процес закладів освіти. У процесі медіаосвіти цілеспрямовано формується і розвивається інформаційна та медіаграмотність. Це передбачає вміння працювати з різною інформацією, створювати та інтерпретувати медіатекст, володіти навичками роботи із сучасними медіакомунікаційними пристроями – гаджетами та девайсами, свідомо вибирати той чи інший медіаконтент, критично його осмислювати, інтерпретувати та використовувати для подальшого синтезу нової медіапродукції в блогах, соціальних мережах або традиційних мас-медіа.
Дякуємо викладачам факультету журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка за цікаву і надзвичайно важливу інформацію, за живе спілкування та сподіваємося на подальшу співпрацю.
