Медіаграмотність — це сукупність знань і навичок, які допомагають людям критично оцінювати, розуміти й аналізувати медіа та медіаповідомлення.
Вчені з Массачусетського інституту технологій протягом дев’яти років збирали інформацію про поширення чуток та новин у соціальній мережі Twitter.
Науковці з’ясували, що фейкові новини мали більше охоплення, ніж правдиві: від 1000 до 100 000 переглядів. Натомість правда рідко переходила відмітку у 1000 переглядів.
Дослідження завершилося у 2017 році. Тоді ж видавництво Collins назвало «фейкові новини» словом року.
Це було майже п’ять років тому. Нині ж в медіа шириться термін «інфодемія» — поєднання слів «інформація» та «пандемія». Його використовують на позначення фейків та маніпуляцій, які ширяться серед суспільства в період пандемії COVID–19. У час, коли фейки та дезінформація буквально впливають на наше здоров’я, важливо послуговуватися критичним мисленням та бути медіаграмотними.
Наприклад, ви чуєте з вуст експерта на відомому телевізійному шоу таку тезу: «Реформа освіти вбиває школи». Що ви зробите, коли це дізнаєтеся? Повірите на слово чи все ж перевірите інформацію? За дослідженням ГО «Детектор медіа», третина українців визначає правдивість інформації інтуїтивно, а кожен четвертий довіряє новині, якщо та не суперечить його світогляду.
Індекс медіаграмотності українців на межі нижчого за середній та вищого за середній.
Найнижчий рівень медіаграмотності у людей старших ніж 46 років. І саме ця вікова категорія — за даними аналітичного центру CEDOS — одна з найчисельніших серед освітян (частка вчителів, молодших ніж 41 рік — близько 40 %, старших ніж 41 рік — близько 60 %). Отже, люди, які мали б прищеплювати майбутнім поколінням навички медіаграмотності, самі володіють ними на низькому чи нижчому за середній рівні.
Проаналізуймо опис цифрової компетенції педагога від Міністерства освіти та науки України за 2019 рік. Один з пунктів документа — розвиток медіаграмотності. Як в Україні можна розвинути цю навичку?
У 2015 році Українська Академія Преси запустила проєкт «Програма медіаграмотності для громадян», під час якої 428 тренерів та тренерок з медіаграмотності провели інтенсиви для 15 000 людей у 14 областях України. 2021 року Міністерство культури та інформаційної політики заснувало платформу «Фільтр». У ній зібрано матеріали для всіх, хто прагне зробити медіаграмотність своєю життєвою навичкою.
Медіаграмотність — навичка, яка у XXI ст. настільки ж важлива, як і вміння читати або писати.
Як вчити і вчитися медіагамотності й зробити так, щоб ваш мозок не «хакнули», читайте в новій статті в блозі EdEra: http://blog.ed-era.com/miediaghramotnist-v-shkoli/