Home » #kpnu » ВШАНОВУЄМО ЮВІЛЕЙНУ ДАТУ

Ми в соціальних мережах

Facebook

Instagram

ВШАНОВУЄМО ЮВІЛЕЙНУ ДАТУ

Дні вшанування пам’яті славетного українця – поета, письменника, художника, громадського діяча Тараса Григоровича Шевченка на педагогічному факультеті розпочалися з проведення літературно-мистецького вечора «З Кобзарем у серці», організаторами якого стала кафедра теорії та методик дошкільної освіти за підтримки завідувача сектору читального залу педагогічного факультету Тамари Сологуб, яка підготувала і презентувала виставку книг «Тарас Шевченко – провідник долі України», створила необхідіні умови для проведення свята. Учасники заходу – педагогічний колектив кафедри, здобувачі 1,2,4 курсів спеціальності «Дошкільна освіта».
Ведучі Ольга Бидюк та Дана Мелемука (здобувачі 2 курсу) захопливо гортали сторінки славетного «Кобзаря», запрошуючи до читання поезій бажаючих. У програмі заходу прозвучали вірші:
«Мені однаково» – Ольга Бидюк;
«І мертвим і живим і ненародженим» – Роксолана Полянська;
«Сон» – Дана Мелемука;
«Заповіт» – Анжела Шаршонь;
«Зоре моя вечірняя» – Яна Мала;
«Така її доля» – Юлія Дідюк.

Знання поезій Т. Шевченка присутні продемонстрували під час літературної вікторини «Шевченковими вустами». Про дитячі поезії та методику ознайомлення з ними дошкільників за допомогою інтелектуальної карти, розповіла старший викладач кафедри Галина Ватаманюк. Пригадані з дитинства вірші «Весна», «Тече вода з-під явора», «Тополя», «Садок вишневий коло хати», Зацвіла в долині червона калина» читалися хором, «ланцюжком», легко лягали на музику і перетворювалися в ніжний акапельний спів, ще раз підверджуючи милозвучність і поетичність шевченкового слова.

Ірина Газіна запропонувала виконати пісню «Думи, мої думи» акапельно, а потім у сучасній обробці, щоб продемонструвати невмиручість пісні, її популярність серед сучасних солоспівів і виконавців. Викладач привідкрила завісу до гречності поета, його елегантності, володіння грою на віолончелі, згадала про прозовий твір «Музикант», який народився під враженням подорожі Полтавщиною (Прилуки), звідки хотів виїхати молодий Шевченко, але не зміг, бо у вельможного пана святкували іменини.

Мар’яна Гордійчук розповіла про дружбу Т. Шевченка із М. Котляревським, якого той називав Кобзарем. По завершенні свята, подякувала учасникам за щирість і шану до генія вкраїнського народу, побажала реалізувати свої творчі здобутки, і проілюструвати власне бачення доробку великого Кобзаря на майбутній педагогічній ниві.